СХЕМА АНАЛІЗУ ІСТОРИЧНИХ ФАКТІВ, ПОДІЙ, ЯВИЩ ТА ПРОЦЕСІВ
Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:
- коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
- де вони проходили;
- за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
- який розвиток вони отримали надалі;
- яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
- яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
- який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
- випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
- які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?
СХЕМА АНАЛІЗУ ПОДІЙ З ХРОНОЛОГІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
(ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ У ЧАСІ)
- коли пройшли ці події,
- як довго вони тривали,
- в якій послідовності проходили;
- на який період історії людства вони припадають;
- як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
- як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
- складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.
ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ У ПРОСТОРІ
(ВИКОРИСТАННЯ КАРТИ ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА)
- правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
- запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
- навчіться читати легенду карти – її умовні позначення (при всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками);
- зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, малюнки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
- працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення; на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.
ПАМЯТКА "ЯК ПРАЦЮВАТИ З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ"
1.Заповнюйте контурну карту після вивчення конспекту та відповідного параграфа підручника.
2.Читайте підручник вдумливо, намагайтеся запам'ятати назви історичних областей, місця битв тощо.
3. Виконуйте завдання в контурній карті послідовно.
4. Не заповнюйте контурну карту механічно, під час нанесення відповідних позначок намагайтеся пригадати суть подій та їхні наслідки.
РОБОТА З КАРТОЮ
Намалюйте умовні позначки, якими користуються, щоб показати:
1. Дві різні території або держави.
2.Перехід певного району від однієї держави до іншої.
3. місця битв.
4. Пересування військ або народів.
5. Кордони держав.
6. Міста.
ПОРІВНЯННЯ ОДНОТИПНИХ ЯВИЩ І ПОДІЙ
· Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію цих подій).
· Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній послідовності.
· Дай відповідь на питання.
· Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці явищ і подій.
· Зроби висновки після відповідного аналізу.
РОБОТА З ТЕКСТОМ ПІДРУЧНИКА ТА ІСТОРИЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ
· Приступаючи до роботи з текстом підручника та історичного документу, визнач, яке завдання ви повинні виконувати.
· Уважно прочитай текст підручника, документа. Визначи про яку подію, факт іде мова.
· Встанови зв'язок між тестом підручника і документа:
чи документ доповнює текст підручника;
чи один з них поглиблює інформацію, що міститься в другому;
чи один з них дає оцінку матеріалу, що викладає другий.
· З'ясуй значення всіх понять, що містяться в текстах.
· Склади план відповіді на те запитання, отримав перед початком роботи, об'єднавши інформацію тексту підручника і документа.
· Свою відовідь умовно поділи на частини, дай назву кожній і запиши.
Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації
- читання мовчки або вголос;
- виписування дат;
- складання хронологічних таблиць;
- робота з термінами, географічними назвами, висновками;
- виписування імен історичних персоналій;
- відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
- формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
- складання плану чи тез.
Схема аналізу історичного документу
- встановіть: документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).
- Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.
- Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
- Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
- Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
- Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
- Якими мотивами керувався автор документу?
- Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?
- Визначення хронологічних рамок подій, їх співвідношення.
СКЛАДАННЯ ХРОНОЛОГІЧНОЇ ТАБЛИЦІ
1. Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.
2. При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні рамки подій і точно формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми складається таблиця).
3. Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:
- знайди спільні чи близькі за часом дати;
- порівняй події;
- зроби висновки.
4.Вміння висловлювати власну думку при обговоренні історичних питань, усне рецензування відповідей інших учнів
5. Уважно слухай відповідь товариша.
6. Бери участь в обговоренні, доповнюй, виправляй помилки, неточності.
7.Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь послідовною.
ВИМОГИ ДО ПЛАНУ
1. Планом повинен бути охоплений весь зміст тексту.
2. Нічого суттєвого не повинно бути пропущено.
3. У заголовках не повинні повторюватись одні й ті ж думки.
Складання плану
- Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.
- Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
- Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
- 3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
- Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план
- Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
- 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
- Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.
КОНСПЕКТУВАННЯ
Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).
- Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
- Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
- Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
- Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
- Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМЯТОК КУЛЬТУРИ
1.Визначити пам'ятку культури: літератури, музики, образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури.
2.До якого історичного періоду відноситься та чи інша пам'ятка культури.
3. Хто автор цієї пам'ятки? Що тобі відомо про нього?
4. Назви характерні риси пам'ятки: тема; стиль та інше.
5. Дайте оцінку пам'ятці (вклад в розвиток світової культури).
ЯК СКЛАСТИ ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ
· Познайомитись із історичним часом (епохою) в якому проходило життя та діяльність (творчість) діяча.
· Визначити походження (стан) цієї людини.
· Як відбувалось становлення особистості історичного діяча (родовід, дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).
· Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або митця.
· Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.
· Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.
· Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.
· Як ви оцінюєте його діяльність?
· Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії).
СХЕМА ХАРАКТЕРИСТИКИ ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ
- Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
- Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
- Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
- Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
- У чому значення діяльності цієї особистості.
- Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).
- Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
- Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
- Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
- Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.
- Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
ПОРІВНЯННЯ
Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами.
Етапами порівняння можуть бути:
- засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
- виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
- чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
- порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його запис.
Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.
ПАМЯТКА ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО АНАЛІЗУ НОРМАТИВНО- ПРАВОВОГО АКТА
1. Визначте назву нормативно-правового акта, з якого вміщено витяг.
2. З’ясуйте, про що йдеться в документі.
3. Установіть основні юридичні показники тексту (об’єкт регулювання, суб’єкт, тобто його правосуб’єктність, юридичний зміст, юридичні обставини тощо).
4. Розділіть текст на змістові частини, визначте критерії для виконання завдання.
5. Послідовно викладіть свої думки.
6. Зробіть висновок.
ПАМЯТКА ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО АНАЛІЗУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА
* Визначте нормативно-правовий акт за юридичною чинністю, галузевою належністю.
* З’ясуйте, ким і коли було видано даний нормативно-правовий акт.
* Визначте, з яких частин складається документ.
* Який предмет регулювання кожної частини?
Пам’ятка послідовності формулювання поняття за ознаками
o Охарактеризуйте поняття.
o Назвіть словосполучення, в яких воно вживається, сферу його вживання.
o Визначте всі можливі ознаки поняття: змістові та другорядні.
o Доберіть родові та видові поняття, порівняйте їх, визначте родові та видові ознаки.
o Розмістіть ознаки в логічній послідовності.
o Сформулюйте визначення поняття.
ПАМЯТКА ДЛЯ РОЗВЯЗУВАННЯ ПРАВОВОЇ СИТУАЦІЇ
Факти. Що відбулося? Хто є учасниками ситуації? Що про них відомо? Які факти є важливими, а які - другорядними?
Проблема. У чому полягає проблема? Якими нормативними актами регулюється проблема? Які питання нам треба з’ясувати, щоб розв’язати ситуацію?
Аргументи. Які аргументи можна навести для розв’язання ситуації? Обов’язково слід використовувати законодавчу базу на захист кожної зі сторін.
Висновок, рішення чи який може бути розв’язок ситуації. Чому саме такий висновок чи таке рішення? Які можуть бути наслідки такого розв’язку?